ну шо тут? новости есть?

шось в вас тут так спокойно, як в склепі... піду напьюсь.

випав сніг на поріг...

шо ж так скучно в вас....

ой робили ми ремонта

посадили пєчєнь.

тепер в новій обстановкє

тую печінь лєчім...

іде собі дощ, я питаю -

куди ти, мій Брате, ідеш?

у відповідь тількі зітхає

і кличе з собою теж.

підемо удвох ми далі,

мовчатимем про своє.

я теж собі тихо зітхаю,

бо поруч немає тебе.

я змокнуть зовсІм не боюся,

бо дощ, то мій давнішній друг,

водою його я напьюся,

з твоїх тихих лагідних рук.

болить голова - напився.

на почві алкагалізму

з жінкою посварився.

работа нова не прьот

таке положеніє віщей

шо трезвий не розбірьот.

в сусіда по парті

співає Сірьога

з такими піснями

в пчіхушку дорога.

священне для музчіни состояніє -

бодун.

таке в ліца вираженіє,

як Мао Дзе Дун.

ой сі стежка вьєця

стрічкою до неба.

в горизонт впирає

і кудись біжить.

ой ми файно жити

в моїм ріднім краї,

з гарними сусідами

весело дружить.

всюди добрі люде

чистота й порядок.

гарні білі хати

й розкішні сади.

гарнії дівчата,

хлопці теж нівроку,

а ще кращі в дєвок

їхнії зади.

все мені так гарно,

все мені так добре,

довго і щасливо

в ріднім краї жив.

лиш одне нещастя

мене си смущає -

хтось наклав на стежці,

а я си вступив.

шаленного кахання донисцями

так нифатало іноді тобі,

збирала речі, бігала до мами,

годинами висіла на трубі.

а я бухав з кінтами в падваротні.

в ганделиках за сраку щупав баб.

бо нашії стосункі незворотні -

ні більше я тобі не буду раб!

єбав я в рот таке нудне зітхання,

сидяння в ванні у сльозах й соплях

я краще пересижу в ресторані

або піду побігаю в полях.

пограюся в солдатиків із дольой.

кістьми накіну своє майбуття.

та більше не залишуся з тобою -

геть курва із мого життя!

На Вкраїні милій
гори є і рікі.
два чудових моря
і ліси є дикі.
і лани, і нива,
люди працьовиті!
на весні земля вся
потопає в цвіті.
літо тепле й миле,
соничко сіяє,
на полях зелених
просо достигає.
а як прийде осінь,
все кругом буяє,
золотаве листя
вогниками сяє!
вкриє снігом землю
зима новорічна!
і здаєця щастє
не скінчицця вічно!
що й казати - казка!
краще й ніц шукати!
тільки б десь подіти
владу дурнувату...

утром хочіця в краваткі,
нівставая полнасцю,
кафійку і шикалаткі,
і заняца пошласцю.
закурить патом вальяжно,
пачісать де чешеця,
і шоб всьо було не важно,
ліш планєта вєртіца.
но пріходіца работать,
гацькі гроші зароблять,
шоб всігда було на вотку
і сімью шоб годувать.
всі мічти дитячіх мислєй
пролєтєлі і ушлі.
бо в Верховній раді люді
ще кансенсус не нашлі...

Катів з імінінами, астальних с пятницьой. бггг

тока шо на ящек приходе пісьмо од якоїсь Лідії Пітровни з заголовком "Хотітє улітєть? закажитє у нас!" - думаю, хуясє, траву вже па почті барижать! ггг А то про авіабілєти... яке разачараваніє.

 сіські-піські. тьолкі-мітьолкі.
много нєрвов і шума. мало толку.
другоє дєло суровиє парні.
одна забота в жизні - 
колічіство пойла в стакані.
тіхо, мінуя надриви,
допілі водку, началі піво.

болова голить....

вот пачіму.

сіравно шота в міня не йдьот. а ізза ентіра мінять йопіру на ІЕ не хо. отак.

а шо, в цій багадєльні рідактіровать надпісь нізя? так в одну строчку всьо і пише? страно. прідполагаю шо я шото туплю. Ану навчіть міня хто знає!

паддався панікє... ггггг